Важливим висновком в контексті розгляду справи №712/12830/16-а про притягнення до адміністративної відповідальності особи за ч.2 статті 122 КУпАП, є оцінка судом апеляційної інстанції (з якою погодився ВС) показань поліцейського, як доказу у справі про адміністративне правопорушення, за умови відсутності будь-яких інших доказів вчинення особою протиправного діяння.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що критично ставиться до таких показань, оскільки вони, ураховуючи відсутність будь-яких інших доказів порушення позивачем ПДР України, не можуть бути беззаперечним свідченням учинення особою адміністративного правопорушення. Також суд апеляційної інстанції указав на те, що свідок є співробітником відповідача, що ставить під сумнів його незацікавленість, тому показання працівника патрульної поліції, допитаного в судовому засіданні в суді першої інстанції, не брав до уваги.
Касаційний адміністративний суд додав, що сама лише постанова не є підтвердженням порушення особою ПДР України, оскільки лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Знайте свої права ♥
